8 жовтня 2026 року Техаський університет A&M (США) поширив прес-реліз про огляд міжнародної групи експертів, опублікований у журналі Clinical Nutrition (Clinical Nutrition by van Zanten, Deutz та ін.). Автори доводять, що здоров’я м’язів досі лишається «другорядною» темою в клінічному харчуванні, хоча від нього напряму залежить, як людина старіє, переносить хвороби і худне. Головна теза: м’язи — це не тільки кілограми на вагах, а «більше білка» — далеко не універсальна відповідь.
Хто і що опублікував

Стаття називається «Shaping the future of muscle health: A clinical nutrition perspective and research agenda» («Формуючи майбутнє здоров’я м’язів: погляд клінічного харчування і дослідницький порядок денний»). Перший автор — нідерландський професор Артур ван Зантен. Серед співавторів — Ніколас Дойц (Texas A&M), канадська дослідниця складу тіла Карла Прадо, нідерландські фахівці з харчування Маріке де ван дер Схюрен, Петер Вейс, Мартен Сутерс та Гаррієт Ягер-Віттенар, а також хорватська лікарка Ана-Марія Ліберати Пршо. Онлайн огляд вийшов навесні 2026 року (том 61), а широкому загалу його представили в жовтневому прес-релізі університету.
Це наративний огляд, а не нове клінічне дослідження. Автори підсумовують наявні дані про м’язи при старінні, онкологічних хворобах, діабеті, ожирінні, схудненні та гострих станах, а потім формулюють, чого бракує науці й медичній практиці.
«Йдеться про те, щоб поставити здоров’я м’язів на передній план розмови про здоров’я пацієнта», — пояснює доктор Ніколас Дойц, професор кафедри кінезіології та спортивного менеджменту Texas A&M.
Здоров’я м’язів — це не лише маса

Зазвичай про м’язи говорять через одну цифру: скільки кілограмів «сухої» маси показав аналізатор складу тіла. Автори огляду пропонують ширше визначення. До поняття «здоров’я м’язів» вони включають масу і склад м’язів (зокрема, скільки в них жиру), силу, фізичну працездатність, метаболізм і те, як сама людина оцінює свої можливості.
«Здоров’я м’язів — це те, наскільки добре ви можете користуватися своїми м’язами: м’язова сила, стійкість або витривалість», — каже Дойц.
У прес-релізі формулювання експертів звучить так: здоров’я м’язів «слід визнати центральною і вимірюваною метою клінічного харчування, а не другорядним чи похідним результатом».
Що це означає на практиці. Дві людини з однаковою м’язовою масою можуть мати дуже різну силу. Для повсякденного життя важить саме функція: чи можете ви піднятися сходами з покупками, встати зі стільця без допомоги рук, донести дитину чи валізу. Тому прості функціональні тести (сила хвату, вставання зі стільця, швидкість ходьби) часто говорять про стан м’язів більше, ніж вага.
Чому «просто більше білка» не працює

«Рішення для здоров’я м’язів — це не просто вживати більше білка», — наголошує Дойц.
Автори огляду звертають увагу на «помітну неоднорідність метаболічних і функціональних відповідей на харчові та фізичні втручання». Тобто однакова порція білка чи однакова програма тренувань дає різним людям дуже різний результат. На це впливають вік, хронічні хвороби, рівень запалення, загальна калорійність раціону, рухова активність, сон.
Що це означає на практиці. Білок справді важливий, але він працює в «команді»:
- Достатньо енергії. Якщо калорій хронічно бракує, організм використовує частину білка як паливо, а не як будівельний матеріал.
- Навантаження на м’язи. Без силової роботи сигнал «будувати» слабкий. ВООЗ радить дорослим силові вправи на основні групи м’язів щонайменше 2 дні на тиждень.
- Розподіл білка за день. Зазвичай краще мати джерело білка в кожному основному прийомі їжі, ніж з’їсти майже весь білок за вечерею.
- Якість раціону загалом. Риба, яйця, молочні продукти, бобові, цільні злаки, овочі та фрукти дають не лише білок, а й вітамін D, омега-3, мікроелементи й клітковину.
Схуднення, GLP-1 і баріатрія: як не втратити м’язи разом із жиром

Окремий напрям, який експерти називають пріоритетним для майбутніх досліджень, — збереження м’язів під час схуднення, особливо в людей, які приймають препарати групи GLP-1 (семаглутид, тирзепатид тощо) або перенесли баріатричну операцію. При швидкій втраті ваги частина кілограмів неминуче припадає не на жир, а на м’язову тканину, і саме для цих груп, за словами авторів, бракує якісних клінічних досліджень.
Що це означає на практиці. Якщо ви худнете, особливо з медикаментозною підтримкою, стежте не лише за цифрою на вагах. Не урізайте калорії надто різко, подбайте про білок у кожному прийомі їжі, додайте силові вправи і, якщо є можливість, раз на кілька місяців перевіряйте склад тіла та силу. Корекцію раціону під час лікування варто узгоджувати з лікарем чи дієтологом.
Персоналізація і вимірювання: що змінити в медицині

Експерти визнають, що є кілька перешкод: немає єдиних стандартів вимірювання м’язової маси та функції, у клінічних дослідженнях рідко оцінюють результати, важливі для самих пацієнтів, а доступ до реабілітації нерівний. Тому автори закликають до «трансляційного дослідницького порядку денного», щоб уніфікувати показники, покращити дизайн досліджень і вбудувати оцінку м’язів у звичайні клінічні маршрути. Загальний напрям вони описують як перехід «від однакових рекомендацій до більш персоналізованого та ефективного харчування».
Що це означає на практиці. Для пацієнта це означає просте питання до лікаря чи дієтолога: «А як щодо моїх м’язів?». Особливо після 60, під час тривалої хвороби, госпіталізації, онкологічного лікування чи інтенсивного схуднення. Оцінка сили й функції — недорога процедура, яка може вчасно показати, що раціон і активність варто змінити.
Що варто взяти з цього огляду для себе

- Оцінюйте функцію, а не лише вагу. Чи легко вам підніматися сходами, вставати з низького крісла, носити покупки? Якщо стало важче, це привід звернути увагу на м’язи.
- Білок у кожному прийомі їжі. Наприклад, сир чи яйця на сніданок, бобові або риба в обід, птиця чи тофу на вечерю.
- Силові вправи двічі на тиждень. Вистачить вправ із власною вагою, гумовою стрічкою чи легкими гантелями.
- Не худніть «на голодному пайку». Помірний дефіцит калорій краще зберігає м’язи, ніж жорсткі дієти.
- Добавки не замінюють основу. Протеїнові порошки можуть бути зручними, але без достатньої енергії, руху й різноманітного раціону очікуваного ефекту вони не дадуть.
Обмеження
Варто пам’ятати, що це експертний огляд і дослідницький порядок денний, а не нове дослідження з власними цифрами. Конкретних норм білка чи схем харчування стаття не встановлює. Її мета — змінити пріоритети в медицині й науці. Дані про м’язи при схудненні на GLP-1 автори прямо називають недостатніми. Якщо у вас хронічні хвороби нирок, онкологічний діагноз чи ви приймаєте ліки для схуднення, план харчування варто складати разом із фахівцем.
Головний висновок простий і корисний для кожного: сильні, функціональні м’язи — це окрема мета здоров’я. Харчування допомагає їх зберегти лише разом із рухом, достатньою енергією та уважним ставленням до власного самопочуття.
Джерело: Clinical Nutrition by van Zanten, Deutz та ін.; Прес-реліз Texas A&M University (EurekAlert!)



