15 жовтня 2026 року в журналі PLOS Medicine вийшло велике когортне дослідження науковців Національного інституту раку США (NCI) разом із колегами з Єльського й Гарвардського університетів, Вагенінгенського університету (Нідерланди) та Університету Сан-Паулу (PLOS Medicine by Abar, Loftfield та ін.). Дослідники проаналізували харчування 461 682 людей віком 50–71 рік і з’ясували: загальна кількість ультраобробленої їжі в раціоні не пов’язана з ризиком колоректального раку. Але це не означає, що всі ультраоброблені продукти однакові. Цільнозерновий хліб, пластівці й молочні продукти з цієї групи асоціювалися з нижчим ризиком, а ковбаси та інше оброблене м’ясо з вищим.
Хто брав участь і як рахували
Дані взяли з американського дослідження NIH-AARP Diet and Health Study. На старті, у середині 1990-х, учасники були вільні від раку й заповнили детальний харчовий опитувальник. Потім за ними спостерігали в середньому 18,8 року. За цей час у 10 075 людей діагностували аденокарциному товстої або прямої кишки.
Кожен продукт з опитувальника розподілили за класифікацією NOVA. Її найвища група, «ультраоброблені продукти» (UPF), охоплює промислові вироби з добавками й інгредієнтами, яких зазвичай немає на домашній кухні. Медіанне споживання UPF становило 293 г на кожні 1000 ккал на день, тобто приблизно 43% усієї енергії раціону. Для середнього американця такого віку це звична картина.
Головне, що відрізняє цю роботу від попередніх: автори не зупинилися на загальній цифрі UPF. Вони окремо порахували, скільки клітковини, цільних злаків, молочних продуктів, кальцію й м’яса людина отримує саме з ультраоброблених джерел, і змоделювали, що буде, якщо частину UPF замінити мінімально обробленою їжею.
Що знайшли: «нуль» у сумі, але різні знаки всередині
Люди з найвищим споживанням UPF (верхні 20%) мали практично такий самий ризик колоректального раку, як ті, хто їв їх найменше: відношення ризиків 0,97 (95% ДІ 0,91–1,03). Окремо для правої, лівої частини товстої кишки та прямої кишки достовірних зв’язків теж не виявили.
Картина змінилася, коли продукти розклали за складом. У перерахунку на кожну додаткову одиницю споживання з ультраоброблених джерел:
- Цільні злаки (1 порція на день): ризик нижчий приблизно на 13% (ВР 0,87).
- Клітковина (10 г на день): нижчий приблизно на 28% (ВР 0,72).
- Молочні продукти (1 порція на день): нижчий приблизно на 25% (ВР 0,75).
- Кальцій (300 мг на день): нижчий приблизно на 23% (ВР 0,77).
- М’ясо з ультраоброблених джерел, тобто ковбаси, сосиски, шинка, бекон (1 порція на день): ризик вищий приблизно на 8% (ВР 1,08).
Серед окремих груп UPF з нижчим ризиком були пов’язані хліб (ВР 0,91), сухі сніданки (ВР 0,84), а також морозиво й молочні напої (ВР 0,82). А заміна 10% маси ультраобробленої їжі на мінімально оброблену дала невелике, але статистично значуще зниження ризику на 2% (ВР 0,98).
«Наші результати підтримують чинні харчові рекомендації: для профілактики колоректального раку споживати цільні злаки, клітковину, молочні продукти й кальцій та уникати обробленого м’яса», — пишуть автори дослідження.
Що це означає на практиці. Протилежні ефекти всередині однієї категорії «гасять» один одного. Якщо в кошику людини багато пакетованого цільнозернового хліба й йогуртів, але також щоденні сосиски, сумарна цифра UPF нічого не покаже. Для кишківника важить, що саме ви їсте. Те, що йогурт і хліб з магазину «ультраоброблені», не робить їх автоматично шкідливими, а ковбаса не стає нормою через те, що вона «лише трохи оброблена».
Що кажуть незалежні експерти
Британський Science Media Centre зібрав коментарі нутриціологів, які не брали участі в роботі. Більшість погодилася, що дослідження ставить під сумнів корисність єдиного ярлика «UPF» для оцінки ризику раку:
«Продукти, які ми вважаємо здоровими, наприклад хліб із цільним зерном, можуть потрапити в одну категорію з виробами з обробленого м’яса», — зазначає професор Джулз Гріффін, директор Інституту Роветта Абердинського університету.
«Те, що окремі типи UPF пов’язані з вищим ризиком колоректального раку, а інші з нижчим, допомагає зняти занепокоєння щодо UPF як однорідної групи», — каже доктор Ешлінг Дейлі, викладачка нутриціології Оксфордського університету Брукс.
«Якість раціону тісно пов’язана з ризиком колоректального раку», — наголошує професор Гюнтер Кюнле з Університету Редінга. Він додає, що робота підтверджує: раціон із малою кількістю клітковини й великою кількістю обробленого м’яса пов’язаний з вищим ризиком раку.
Обмеження. Це спостережне дослідження: воно показує зв’язки, а не доводить причину й наслідок. Харчування оцінили лише один раз, на старті, за самозвітом, а за 19 років раціон людей міг змінитися. Учасники були переважно літніми білими американцями, тож переносити цифри на інші країни треба обережно. Нарешті, «нейтральний» результат щодо раку товстої кишки не означає, що ультраоброблена їжа безпечна загалом. Попередні роботи пов’язували її з ожирінням, діабетом 2 типу й серцево-судинними хворобами.
Що з цього взяти для свого меню
Висновки збігаються з тим, що онкологічні організації радять давно. Профілактика раку кишківника тримається на кількох перевірених речах, і їх легко втілити у звичайному українському раціоні:
- Більше цільного зерна. Житній чи цільнозерновий хліб, вівсянка, гречка, перловка, булгур. Магазинний цільнозерновий хліб теж рахується, але дивіться, щоб у складі першим стояло цільнозернове борошно.
- Клітковина щодня. Орієнтир для дорослих близько 25–30 г на день: бобові, овочі, фрукти, ягоди, горіхи, насіння. Плюс 10 г, які в дослідженні асоціювалися з помітно нижчим ризиком, це, наприклад, тарілка вівсянки з грушею або порція тушкованої квасолі.
- Молочні продукти та кальцій. Кефір, натуральний йогурт, сир кисломолочний, твердий сир у помірних порціях. Обирайте варіанти без доданого цукру.
- Ковбаси, сосиски, бекон як виняток. Оброблене м’ясо ВООЗ відносить до доведених канцерогенів для людини (група 1). На бутерброд краще запекти шматок курячого філе чи індички або взяти яйце, хумус, рибу.
- Не панікувати через ярлик. Не обов’язково відмовлятися від усіх магазинних продуктів. Спершу приберіть ті, що дають мало користі й багато солі, цукру та обробленого м’яса, а прості корисні продукти, навіть пакетовані, залишайте.
Головна думка дослідження проста: термін «ультраоброблений» корисний як загальний орієнтир, але про ризик раку товстої кишки більше говорить склад продукту. Цільні злаки, клітковина й молочні продукти працюють на захист кишківника, а оброблене м’ясо проти, у якій упаковці його не продавали б. Якщо у вас є родинна історія колоректального раку чи інші фактори ризику, обговоріть харчування й скринінг (колоноскопію) з лікарем. Жодна дієта не замінює обстеження.
Джерело: PLOS Medicine by Abar, Loftfield та ін.; Коментарі експертів (Science Media Centre)
