Першоджерело: Family Medicine and Community Health (BMJ) by Liu X. et al. (опубліковано 22 вересня 2026; DOI: 10.1136/fmch-2026-003925)
Про шкоду ультраобробленої їжі (англ. ultra-processed foods, UPF) пишуть уже кілька років, але більшість окремих досліджень вивчали один наслідок — наприклад, лише діабет або лише рак. Наприкінці вересня 2026 року в рецензованому журналі Family Medicine and Community Health видавництва BMJ вийшов мета-аналіз, автори якого спробували подивитися ширше: як споживання ультраоброблених продуктів пов’язане одразу з цілим набором хронічних хвороб і чи зростає ризик пропорційно до кількості з’їденого.
Що і як досліджували
Дослідники об’єднали дані 51 проспективного когортного дослідження з Америки, Європи, Азії та Океанії, включно з роботами, опублікованими до квітня 2026 року. Загалом це 8 819 894 дорослих віком у середньому від 23 до 77 років, за якими спостерігали від 2 до 32 років.
- «Ультраобробленість» визначали за системою NOVA — найпоширенішою класифікацією, яка ділить їжу за ступенем і метою промислової обробки.
- Порівнювали людей, які їли найбільше ультраоброблених продуктів, із тими, хто їв найменше.
- Окремо зробили аналіз «доза — відповідь»: як змінюється ризик із кожними додатковими 100 г таких продуктів на день.
Назва роботи прямо описує її масштаб: «Споживання ультраоброблених продуктів і ризик численних хронічних захворювань серед 8 819 894 дорослих із 51 проспективної когорти: мета-аналіз доза — відповідь».
Головні результати: 8 груп ризику
У людей із найвищим споживанням ультраоброблених продуктів, порівняно з тими, хто їв їх найменше, ризик був вищим для таких станів:
| Стан | Наскільки вищий ризик |
|---|---|
| Хвороби органів травлення | +31% |
| Депресія / тривожність | +27% |
| Серцево-судинні події | +24% |
| Метаболічний синдром / цукровий діабет | +24% |
| Ожиріння / надмірна вага | +23% |
| Смерть від усіх причин | +18% |
| Рак | +12% |
| Підвищений тиск | +11% |
Водночас для гіпертонії картина неоднозначна: у підгрупі з 8 досліджень (118 946 учасників) статистично значущого зв’язку не знайшли. Тобто не кожен результат однаково переконливий.
Автори пояснюють, чому вирішили дивитися на хвороби разом, а не поодинці:
«Оскільки хронічні хвороби, пов’язані з ультраобробленими продуктами, часто поєднуються у вигляді мультиморбідності, зменшення споживання ультраоброблених продуктів і заміна їх мінімально обробленими альтернативами може бути важливою для профілактики хронічних хвороб і для ведення пацієнтів у первинній медичній допомозі».
— з висновків дослідження
Кожні 100 г на день: що це означає в реальних порціях
Найпрактичніша частина роботи — аналіз «доза — відповідь». Кожні додаткові 100 г ультраоброблених продуктів на день були пов’язані з:
- +14% ризику серцево-судинних подій;
- +4% ризику раку;
- +3% ризику смерті від усіх причин;
- +2% ризику метаболічного синдрому чи діабету.
Щоб уявити ці 100 г: це приблизно дві сосиски, або 8–10 штук магазинного печива, або невеликий круасан із начинкою плюс кілька скибочок ковбаси. А банка солодкої газованки (0,33 л) — це одразу понад 300 г. Саме солодкі напої найшвидше «набирають» грами, тому в багатьох людей вони дають значну частку ультраобробленої їжі за вагою.
Важливо розуміти: +14% — це відносний ризик. Якщо ваш власний ризик серцево-судинної події низький, зростання на 14% від нього в абсолютних числах невелике. Але на рівні мільйонів людей і десятків років це суттєво.
Обмеження: чому це ще не доказ «отрути в упаковці»
Автори чесно перелічують слабкі місця, і їх варто знати, щоб не робити поспішних висновків.
- Це спостережні дослідження. Вони показують зв’язок, а не доводять, що саме ультраоброблена їжа спричиняє хвороби.
- Самозвіт про харчування. Автори прямо називають обмеженням «залежність усіх включених досліджень від суб’єктивної оцінки раціону» — тобто люди самі згадували, що їли, а це завжди неточно.
- Спосіб життя. Вони визнають, що споживання ультраоброблених продуктів «часто відбувається в контексті ширших моделей способу життя, які важко повністю врахувати». Хто часто їсть фастфуд, може також менше спати, менше рухатися й більше курити.
- Класифікація NOVA не ідеальна. Ось як це формулюють самі дослідники:
«Класифікація NOVA наголошує на ступені та меті обробки харчових продуктів, а не на їхньому поживному складі».
— з розділу про обмеження дослідження
На практиці це означає, що в одну групу «ультраоброблених» потрапляють і солодка газованка, і, наприклад, збагачений вітамінами цільнозерновий хліб промислового виробництва чи несолодкий йогурт зі стабілізатором. Їхня користь для здоров’я дуже різна. Автори також зазначають, що досі невідомо, чи існує «безпечний» рівень споживання і з якої кількості ризик починає зростати різкіше. Дослідження стосувалося лише дорослих — для дітей висновки окремо не робили.
Що це означає на практиці
Повністю відмовитися від промислової їжі в сучасному місті майже неможливо — і це не потрібно. Американський дієтолог Джоанна Кац, коментуючи дослідження для Healthline, так формулює реалістичну мету:
«Реалістичніша мета — не дати їм стати основою раціону і більшу частину часу віддавати перевагу цільним або мінімально обробленим продуктам».
— Джоанна Кац, зареєстрований дієтолог (RD), США
Ось як ми радимо застосувати ці дані без фанатизму:
- Почніть із 2–3 замін. Подивіться, які ультраоброблені продукти ви їсте щодня, і замініть їх першими — ефект від щоденних звичок найбільший.
- Напої — пріоритет №1. Солодка газованка, енергетики й пакетовані соки дають багато грамів і цукру без ситості. Вода з лимоном, несолодкий чай, домашній узвар без цукру — проста заміна.
- Ковбаса і сосиски → домашнє м’ясо. Запечена куряча грудка чи індичка, нарізана на бутерброди, замінює магазинну ковбасу і дає більше білка з меншою кількістю солі.
- Солодкі пластівці → вівсянка чи гречка. Звичайні вівсяні пластівці (не швидкого приготування з цукром) із ягодами та горіхами — сніданок майже без обробки.
- Снеки → горіхи, фрукти, натуральний йогурт. Пачку чипсів чи батончик легко замінити жменею горіхів (30 г), яблуком або несолодким йогуртом.
- Читайте склад, а не лише калорії. Довгий перелік інгредієнтів із назвами, яких не знайдеш на домашній кухні (емульгатори, підсилювачі смаку, ароматизатори, модифіковані крохмалі), — ознака ультраобробленості.
- Не панікуйте через кожен «Е». Консервована квасоля, заморожені овочі, сир, цільнозерновий хліб із простим складом — не те саме, що чипси й газованка. Орієнтуйтеся на загальну якість раціону.
Ще один дієтолог, Вахіста Ассері, нагадує про найпростіший інструмент:
«Коли ви готуєте вдома, ви повністю контролюєте те, що потрапляє у ваш організм».
— Вахіста Ассері, зареєстрований дієтолог (RD), США
Це не означає, що треба годинами стояти біля плити: гречка, запечені овочі, курка чи риба в духовці та салат готуються за 30–40 хвилин і можуть стати основою меню на два-три дні.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря чи дієтолога, особливо якщо у вас є хронічні захворювання.
Коротко
- Мета-аналіз 51 когорти, 8,8 млн дорослих, спостереження 2–32 роки; журнал BMJ Family Medicine and Community Health, 22 вересня 2026.
- Найбільше споживання ультраоброблених продуктів пов’язане з вищим ризиком хвороб травлення (+31%), депресії/тривожності (+27%), серцево-судинних подій (+24%), діабету (+24%), ожиріння (+23%) і смерті (+18%).
- Кожні додаткові 100 г на день — +14% ризику серцево-судинних подій.
- Обмеження: спостережні дані, самозвіт про харчування, складно врахувати спосіб життя, класифікація NOVA не враховує поживний склад.
- Практичний висновок: не забороняти все, а зробити основою раціону цільні та мінімально оброблені продукти, почавши з напоїв, ковбас і снеків.
Джерело: Family Medicine and Community Health (BMJ) by Liu X. et al. — «Ultra-processed food consumption and risk of multiple chronic diseases among 8,819,894 adults from 51 prospective cohorts: a dose-response meta-analysis» (DOI: 10.1136/fmch-2026-003925); Healthline (коментарі дієтологів); FoodNavigator (обмеження класифікації NOVA).
