Першоджерело: Science by Jauhal A., Shenhav L. et al., NYU Grossman School of Medicine (2026)
Про грудне молоко зазвичай говорять як про «ідеальну їжу» для немовляти, і це справді так. Але для науки воно цікаве ще й іншим: це єдина біологічна рідина, яку мама виробляє спеціально для дитини і яку можна зібрати без жодних уколів чи процедур. За складом молока можна дещо дізнатися про те, як працює молочна залоза, і про харчовий стан самої мами.
Саме таку ідею перевірила команда NYU Langone Health / NYU Grossman School of Medicine (США). 8 жовтня 2026 року дослідники опублікували в журналі Science роботу, в якій проаналізували 1543 зразки грудного молока від матерів із трьох дуже різних за умовами життя й харчування країн — Канади, Пакистану та Буркіна-Фасо. Вони виділили сім молекулярних маркерів, що водночас пов’язані з харчуванням мами, станом молочної залози та ростом дитини. Розповідаємо, що саме знайшли і як це правильно розуміти.
Що і як досліджували
Учені не обмежилися класичним аналізом «білки — жири — вуглеводи». Для кожного зразка вони виміряли одразу кілька шарів молекулярних даних: метаболіти (малі молекули обміну речовин), білки, мікроелементи, макронутрієнти та олігосахариди грудного молока — особливі вуглеводи, які дитина майже не перетравлює, але якими живляться корисні бактерії її кишківника. Ці дані поєднали з показниками росту немовлят і обробили методами машинного навчання.
Головне питання дослідження — функціональний стан молочної залози. Автори розглядають його як три пов’язані процеси: синтез і виділення молока, стан епітеліального бар’єру й перебудову тканини, а також імунну та відновну активність. Пояснюючи підхід, старша авторка роботи, доцентка Ліат Шенгав (Liat Shenhav), каже:
«Грудне молоко дає нам рідкісну неінвазивну можливість зазирнути в біологію молочної залози, що виробляє молоко».
Вибір трьох країн не випадковий. Якщо певна закономірність повторюється і в канадських матерів, і в мам із Південної Азії та Західної Африки, де недоїдання досі трапляється часто, це вже не випадковість одного міста чи однієї лікарні, а ймовірно загальна біологічна риса.
Сім маркерів: що знайшли в молоці
З тисяч виміряних показників дослідники виділили сім кандидатів у біомаркери:
- чотири коротколанцюгові ацилкарнітини — C2, C3, C4 і C5. Це молекули, які утворюються, коли клітини «спалюють» жирні кислоти та деякі амінокислоти для отримання енергії. Їхній профіль певною мірою показує, як працює енергетичний обмін клітин;
- лізин — незамінна амінокислота, яку організм отримує тільки з їжі;
- 6′-сіаллактоза — один з олігосахаридів грудного молока;
- селен — мікроелемент, потрібний для антиоксидантного захисту та роботи щитоподібної залози.
Особливу увагу автори звернули на C5-ацилкарнітин (валерилкарнітин). Саме він виявився одним із найважливіших сигналів, що пов’язують метаболізм молочної залози з харчуванням мами й ростом дитини. Перша авторка, докторка Ейпріл Джаугал (April Jauhal), підсумовує:
«Наші результати демонструють тісний зв’язок між харчуванням матері, її метаболічним здоров’ям і роботою молочної залози».
До чого тут вітамін B5
Щоб пояснити, звідки береться C5, дослідники запропонували конкретний біохімічний ланцюжок: вітамін B5 (пантотенова кислота) → коензим A → C5. Пантотенова кислота потрібна організму, щоб утворювати коензим A — молекулу, без якої не працює значна частина енергетичного обміну. Логіка гіпотези така: якщо B5 бракує, обмін речовин у клітинах молочної залози, що залежить від коензиму A, може «пробуксовувати», і в молоці накопичуються проміжні продукти, зокрема C5.
«Один із правдоподібних шляхів, що пов’язує харчування матері з метаболізмом молочної залози в наших даних, — це шлях пантотенова кислота — коензим A — C5», — пояснює Ейпріл Джаугал.
Важливо: це гіпотеза, а не доведений механізм. Лабораторія Шенгав повідомляє, що зараз розробляє способи перевірити, чи справді нестача B5 обмежує роботу молочної залози. Доки таких перевірок немає, з дослідження не випливає, що добавки B5 покращують молоко чи прискорюють ріст дитини.
Молоко не є простою «копією» маминої тарілки
Один із найцікавіших висновків роботи стосується поширеного уявлення, що склад молока прямо залежить від того, що мама з’їла вчора. Реальність складніша:
«Дослідження показують, що грудне молоко не є ні незмінним, ні просто відображенням того, що їсть мати. Деякі компоненти реагують на харчування матері, тоді як інші залишаються стабільними або, схоже, відображають ширші біологічні процеси в молочній залозі», — каже Ліат Шенгав.
Простіше кажучи, організм мами певною мірою «захищає» склад молока. Багато його компонентів залишаються досить стабільними навіть за неідеального харчування, тоді як інші, наприклад окремі вітаміни та мікроелементи, справді залежать від раціону. І саме по таких «чутливих» компонентах можна помітити, що мамі чогось бракує.
Обмеження дослідження
- Зв’язок не дорівнює причині. Робота виявляє асоціації між складом молока, харчуванням мами та ростом дитини. Чи змінюють ці маркери ріст напряму, ще треба перевірити в експериментах.
- Результати не однакові в усіх когортах. За даними опису роботи, підвищення C5 було помітнішим у групах із Пакистану та Буркіна-Фасо, ніж у канадських матерів. Для країн, де недоїдання трапляється рідко, практичне значення знахідки може бути меншим.
- Це не готовий аналіз для поліклініки. Сім маркерів поки що «кандидати». Щоб молоко можна було використовувати як інструмент діагностики, потрібні стандартизовані методи вимірювання та нові дослідження. Окремо команда планує вивчати молозиво та перехідне молоко перших днів після пологів.
Мету своєї роботи Шенгав формулює так: «Зрештою ми хочемо розуміти молоко в контексті біології, яка його виробляє».
Що це означає на практиці
- Харчування мами, яка годує, має значення, але без паніки. Склад молока досить стійкий, тож один «невдалий» день у раціоні не зробить молоко «поганим». Важить загальна картина за тижні й місяці.
- Вітамін B5 легко отримати з їжі. Для жінок, які годують груддю, EFSA встановлює адекватне споживання пантотенової кислоти на рівні 7 мг на добу (для інших дорослих — 5 мг). Гарні джерела: курячі яйця (≈1,5 мг на 100 г), гриби, зокрема печериці та шиїтаке (≈1–1,5 мг), авокадо (≈1,4 мг), насіння соняшнику (≈1,1 мг), вівсяні пластівці (≈1,1 мг), куряче м’ясо (≈1 мг), куряча печінка (≈6 мг), бобові та молочні продукти. За різноманітного раціону з таких продуктів дефіцит B5 трапляється рідко.
- Не забувайте про інші «чутливі» нутрієнти. Серед маркерів є селен і лізин. Селену багато в рибі, яйцях, морепродуктах і бразильських горіхах (вистачає 1–2 горіхів на день, більше не варто). Лізину — у м’ясі, рибі, молочних продуктах, яйцях і бобових.
- Не скорочуйте калорії різко. Під час годування груддю організм витрачає приблизно на 400–500 ккал на добу більше. Жорсткі дієти в цей період ризиковані саме тим, що разом з енергією бракує вітамінів групи B, білка та мікроелементів.
- Добавки — тільки за порадою лікаря. Дослідження не доводить, що прийом B5 чи інших вітамінів «покращує» молоко. Якщо харчування обмежене (наприклад, ви веганка чи маєте проблеми з апетитом), обговоріть із лікарем або дієтологом, чи потрібні вам вітамінні комплекси для мам, які годують.
- Ріст дитини оцінює педіатр. Якщо немовля погано набирає вагу, причин може бути багато, і вони не обов’язково стосуються складу молока. Регулярні огляди й зважування — надійніший орієнтир, ніж будь-які здогадки.
Отже, дослідження NYU Langone в Science показало, що грудне молоко — не статична «суміш», а жива біологічна рідина, за складом якої можна судити про роботу молочної залози та харчовий стан мами. Сім знайдених маркерів, і насамперед C5-ацилкарнітин, пов’язаний з вітаміном B5, можуть у майбутньому допомогти виявляти «вузькі місця» в харчуванні матерів, особливо там, де недоїдання поширене. Поки ж висновок для мам простий і знайомий: різноманітний раціон із достатньою кількістю білка, яєць, риби, бобових, круп, овочів і горіхів — найкраща підтримка і для себе, і для молока.
Джерело: Science by Jauhal A., Shenhav L. et al., NYU Grossman School of Medicine (2026); прес-реліз NYU Langone Health від 08.10.2026 (також на EurekAlert!).
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря, педіатра чи консультанта з грудного вигодовування.
